неділя, 24 січня 2016 р.

НЕВІДОМІ БУДІВЕЛЬНИКИ МАЙДАНІВ

Майдани Безводовки.

Більшість земляних насипів Безводовки мають кільцевий вал, всередині якого є заглиблення, а ззовніколись відходили дугові вали. Таку форму насипів прийнято називати майданами. Слово Майдан походить від арабського мейдан (maidan) – площа або площа для кінних ристалищ. Чи то араби запозичили це слово у наших предків… у козаків воно означало – місце збору козацької громади. Їх розміри неоднакові, але переважно досить великі.
Ареал їх поширення Чернігівська, Київська області, центральна та південна Україна, Слобожанщина і західна частина Кубані. Поза межами цих територій зокрема в західній Європі майдани не існують. Майдани завдяки своїй незвичній та загадковій формі досить давно привертали до себе увагу дослідників та науковців. Ще в середині 19-го сторіччя свої спроби описати їх будову і пояснити форму та призначення зробили члени «Одеської спілки історії та старовини» Срезнєвскій І., Бублієв Н., Підберезський А. Версії походження майданів були різні: городища древніх слов’ян, укріплення запорізьких козаків, розкопані кургани та священні місця, храми під відкритим небом. Але розкопки валів та внутрішніх заглиблень показали відсутність культурного шару, який притаманний поселенням та городищам. На майданах люди не жили і побудовані були задовго до козацької доби. Археологічні розкопки частовиявляли в кільцевих валах майданів та в центральних заглибленнях поховання. Зовнішні вали не містять поховань та цікавих знахідок. Спроби визначити час та спосіб виникнення майданів приводили деяких дослідників до висновку, що майданна форма могла утворитися з простих курганів, розкопаних шукачами скарбів.Серед дослідників існує припущення, що землю з курганів вивозили возами і зсипали її у вали подалі від місця розкопок, щоб відвал не ускладнював роботу і щоб легше було спостерігати за вмістом видаленої з кургану землі. Коли вал ставав занадто довгим, починали другий вал. В результаті від кургану залишався кільцевий вал з прилеглими до нього дугоподібними валами.
Звичайно багато курганів розкопано та пограбовано і можливо саме в такий спосіб. Але після аналізу будови багатьох майданів виникають питання, які спростовують цю теорію утворення майданів. По-перше, майдани мають симетрію. З кожного боку рівна кількість валів однакової довжини. Сумнівно, що шукачі скарбів, які прагнуть тільки наживи, складали план розкопок і робили розрахунки об’єму ґрунту, необхідного для створення симетричної структури. По-друге, досвідчені грабіжники могил знали, що поховання зі скарбами знаходяться в ямах нижче рівня землі. І проводити довготривалі і об’ємні роботи по видаленню землі і ретельному укладанню її у вали не були необхідними. По-третє, курганні поховання поширені на території від Британії до Уральських гір і всі вони грабувалися, але «майданний» спосіб пограбування зустрічається чомусь лише на території України та частині Кубані, де,до речі, до 20-го сторіччя жили українці.Можливо, такий збіг можна пояснити межами розповсюдження українського козацтва, та одним з його промислів селітроваріння.

Интернет реклама УБС
У XVII ст. в Східній Європі набуває поширення вогнепальна зброя й артилерія, які потребували значної кількості пороху. Одна зіскладових пороху – селітра, як з’ясувалося, у великій кількості присутня у насипах городищ, курганів та давніїх смітників. Насипи, що складалися з чорнозему стали джерелом видобутку природної селітри. Чому ж селітровари не використовували верхній родючий шар грунту? Можливо, в насипі ущільнений багатий на органіку чорнозем накопичував сполуки азоту, які не вимивалися опадами в нижчі шари грунту.
Проаналізуємо особливості архітектури майданів. Їх орієнтація по сторонам світу різна. Між дуговими валами навпроти входу в майдан у переважної більшості є глибока яма.Якщо майдан великих розмірів, він має два або 3 виходи з примикаючими до них валами. Якщо два майдани знаходяться на відстані до 200 метрів, їх виходи і бокові вали направлені назустріч один одному. Ці особливості можна логічно пояснити технологією селітроваріння. Землею з курганів наповнювали діжки, заливали водою і відстоювали. Потім цей розчин випарювали в казанах на вогнищах, які горіли в ямах між валами. Відпрацьовану землю висипали у радіальні, рідше паралельні вали. Якщо працювало дві групи робітників, особливо на великих курганах, майдан мав два виходи і дві ями для вогнища. У випадку близького розташування курганів варили селітру в одному спільному вогнищі.
Для перевірки цього припущення, порівняємо об’єм землі у бокових валах з її кількістю, яку повинні були вилучити з кургану селітровари.
           
З розрахунків видно, що об’єм відвалу майже на 40% менший від гіпотетично вилученої землі з кургану. До ідеї селітроварні виникають питання, які примушують в ній сумніватися. По-перше, якщо робітники так ретельно викладали вилучену землю з кургану у вали, куди вони поділи близько 400 кубічних метрів? По-друге, навіщо йти на додаткові трудовитрати і формувати вали висотою більше двох метрів? Відпрацьовану землю простіше розсипати тоншим шаром на більшій площі. По-третє, звідки у простих селітроварів такий потяг до геометричної досконалості та симетрії?
Серед дослідників була поширена думка, що пам’ятки такого роду вартовідносити до споруд, не погребальних, а інших, наприклад – обрядово-релігійних. Авторитетнийдослідник19-го сторіччяпрофесор Антонович В.Б. говорив, щорозкопкимайданівне даютьнічого, окрімслідіввугілля, а в деякихвипадкахзнаходилискелети, які явно належать пізнішим «вставним могилам». Його колега сучасник Подберезскій висловив думку, що майдани були обрядовими священними місцями, храмами під відкритим небом.Професор Ляскоронський В.Г. в 1907 році здійснив експедицію по дніпровському лівобережжю і описав близько сотні земляних споруд майданної форми.В їх конфігурації помітив шаблонну одноманітність: кільцевий вал правильної форми з ямою посередині та однією або двома парами дугоподібних крил. Деякі з майданів зберігають навколо основи своїх насипів сліди заплившого рову. У деяких майданів спостерігається на невеликій відстані перед крилами курган або декілька курганів, за якими в тому ж напрямку, в полі – інші кургани.
            
Орієнтація по сторонам світу різна, але в окремих місцевостях отвори майданів з крилами розміщені на схід і лише деякі повернуті крилами на південний-схід. Дослідник на основі своїх даних припустив, що майдани є древніми спорудами доісторичних часів.Ці дані дають нам факти, які підтверджують версію культового призначення майданів. А саме: наявність рову навколо основи валів говорить про те, що вони є задумкою будівельників, а не побічним явищем розкопування курганів. Землю для формування кільцевого валу брали зцентральної ями і зовнішнього рову.Більшість майданів своїми входами та крилами обернені на точки сходу сонця в дні літнього і зимового сонцестояння та осінньо-весняного рівнодення. В багатьох з них є два входи, через які можна побачити схід сонця в дні рівнодення та сонцестояння. І як підмітив Ляскоронський В.Г. на одній лінії з входами неподалік від них та далі в полі є кургани. Саме таку систему із ближніх та дальніх візирів має пригоризонтна обсерваторія Безводовка. Кільцевий вал та крила відгравали роль штучного горизонту, на якому зручно відмічати точки сходу сонця і місяця. Доречі, наявність у деяких майданів двох пар бокових валів можна пояснити тим, що один вал був присвячений сонцю, а сусідній – місяцю. Орієнтація майдану показує, якій події або подіям з річного циклу сонця він присвячений.
Далі буде…
http://www.bezvodovka.com/pysmena/maidany_bezvodovky.html

субота, 16 січня 2016 р.

Долина Скіфських царів!





Легендарний народ минулого, надзвичайно вправні вершники, сміливі та жорстокі до ворогів воїни, скіфи, лишили в пам'ять по собі на землях Дніпропетровщини чисельні земляні кургани. Знайдені в них артефакти мають що розповісти про минуле. Тож запрошуємо читачів у подорож часами скіфів 
 
Скарби смерті
В степах на околиці міста Орджонікідзе Дніпропетровської області посеред поля височіє земляний насип висотою понад 8 метрів та діаметри 70. Це курган Товста Могила (4 століття до нашої ери). Наразі він один з най відоміших скіфських курганів України та не через власні геометричні форми – унікальну археологічну знахідку що тут відбулася 21 червня 1971 року. Український археолог Борис Мозолевський під час дослідження, виявив у схованці Товстої Могили цікаве поховання. В боковій гробниці лежала вельможна скіф'янка з малою дитиною та вбиті з нею слуги. ЇЇ убранство було оздоблене великими й малими золотими прикрасами. Серед них були:  золотий головний убір, сережки із зображенням богині, що сидить на троні простягнувши догори руки, важка гривна з 7-ма фігурками левів, що переслідують коня, 3 браслети і 11 перснів. Навіть взуття було вишите золотом! У основній же камері, що раніше була пограбована, могилі скіфського царя, згодом археологами знайдені ще більші дива - меч в окутих золотом піхвах і велику золоту нагрудну прикрасу царя чи то жерця — пектораль із зображеннями скіфського побуту (календаря). Скіфська пектораль досі вважається найбільшою археологічною знахідкою 20 століття, шедевром світового мистецтва!Та це була не єдина значна знахідка минулих часів на території Дніпропетровщини. Скіфи лишили нам величезну кількість артефактів та тисячі величних могил!

От і Курган Хомина могила поблизу села Нагірне Нікопольського району (в 4 км від знаменитого кургану Чортомлик) мав чим здивувати археологів.

Найбільшу популярність Хоминій Могилі принесла центральна гробниця, де були виявлені: вуздечки зі срібним і позолоченим набором, кінський нахрапнік (срібло з позолотою), ручка чаші у вигляді кабана (золото, срібло).

Обидва набори вуздечок вразили дослідників . Один з них (срібний) був виготовлений з великих прямокутних і круглих пластинок, наспіх покритих геометричним орнаментом. Другий (срібло з позолотою) - відрізнявся бляхами зі стилізованими зображеннями фантастичних істот.

Художні особливості набору вражають красою. Що вже казати, скіфи не шкодували дарів для мертвих!

 Славтні Герри
 Цікаво, що най знаменитіші з скіфських курганів - Товста Могила, Хомин, Солоха, Чортомлик, Александропольский, Краснокутський, - зосереджені в одному місці: на обох берегах Дніпра нижче порогів. Чому скіфи мали найбільше значних поховань тут?

Знаходимо пояснення у Геродота: «Коли вмирав скіфський цар, його тіло бальзамували і возили по всій країні. Так тривало 40 днів. Потім прах доставляли в місцевість Геррос і там ховали.»

Тобто Геррос – щось на кшталт єгипетського некрополю фараонів? Та де ж це місце? Геродот повідомляє, що, це місце знаходиться в Геррах, до яких «Борисфен судноплавний». Сюди від гирла річки 10-11 днів плавання ...

Тож на Дніпропетровщині та частині Запоріжжя й знаходився славетний некрополь скіфських царів?
 Баби з вусами?
 Та знахідки скіфських могил передусім важливі не власними коштовностями, а тим, що можуть розповісти про життя скіфів, їх вірування, звичаї. Вражаюче велично та водночас моторошно ховали власних царів скіфи! 
 
Так, через рік після смерті володаря, кочовики розставляли навколо кургану, під яким він був похований, так звану «почесну варту» - опудала вбитих воїнів і коней. Тож не дивно, що навколо курганів часто знаходять купки людських та кінських кісток, що перемішані з фрагментами кінської збруї.

От і, навкруги кургану Чортомилк(Нікопольшина), де разом з царем поховано близько двох десятків людей: цариця, слуги, зброєносці, конюхи при конях, були навкруги розміщені подібні тисячі воїнів-сторожів . Всі вони вбиті, щоб супроводжувати свого повелителя в загробному житті. Така собі жахлива тризна.

Скіфи залишили у спадок нам й безліч кам'яних статуй, так званих «баб», що раніше стояли на могилах, серед поля. Цікаво, що ці статуї мають одну особливість, через яку складно назвати їх на 100% "бабами" – у них є вуса, як у козаків. Загалом скіфів з козаками багато що ріднить: скіфи теж носили  сережки, деякі на голові мали й козацький оселедець.

А ще, як і січовики, легендарні степовики, були гарними вершниками. Діти вчилися їздити верхи раніше, ніж ходити! Дорослі ж могли перебувати в сідлі не одну добу. Швидкість пересування кінноти вражала: змінюючи коней, за добу вони могли покрити більше 200 км!

У Державотворенні скіфському теж є у чому дивуватися. Скіфи створили першу державу на території Східної Європи. Це була могутня імперія, до складу якої входили чисельні народи, що проживали у нашій степовій зоні. Тож загалом українці є нащадками скіфів. Маємо надію на те, що ми гідні слави величних воїнів та землеробів минулого! Та створимо на сході Європи нову Величну державу!