ЄГИПТЯНИ ЧИ УКРАЇНЦІ

Українська цивілізація... в Єгипті

П'ятниця, 31 січня 2014, 19:52 Перегляди: 3983  Автор: Валерій Бебик Арії

Наявність на території України найдавнішого      на планеті релігійно-наукового комплексу Шу-Нун/Кам’яна Могила (ХІІ—ІІІ тис. до н. е.) та найдавнішої держави Аратти (V-III тис. до н. е.) свідчить про те, що українська цивілізація є однією з найдавніших у світі.

ВІД ЧЕРНІГІВЩИНИ – ДО НОВОЇ ЗЕЛАНДІЇ

Результати археологічних досліджень Мізинської стоянки (ХХ тис. років до н. е., Чернігівщина) І. Шовкопляса, С. Бібікова та ін. підтверджують високий для того часу цивілізаційний рівень наших предків, які були не тільки умілими рибалками і мисливцями, а й створили перший в історії людства музичний оркестр!

А розшифровки російським сходознавцем А. Кифішиним архівів печерного ермітажу Шу-Нун дають підстави для неймовірних (але лише на перший погляд!) висновків, що праукраїнська (трипільсько-арійська) цивілізація дала потужний культурно-інтелектуальний поштовх шумерській (3500-500 рр. до н. е.), єгипетській (3000 р. до н. е. –400 р. н. е.), еллінсько-римській (3000 р. до н. е. – 400 р. н. е.), індській (2500-600 рр. до н. е.) та іншим «класичним цивілізаціям»...

Останній штрих: російський дослідник В. Дьомін віднайшов, що орнаменти племені маорі (Нова Зеландія) дивовижно нагадують орнаменти на статуетках 20-тисячолітньої давності, знайдених у згаданому вище чернігівському селі Мізин!..

На початку III тис. до н. е. в Єгипті виникає загальноєгипетська держава, яку очолює цар Менес. Дехто з істориків вважає, що його ім’я шумерсько/пеласгійською мовою означає – мена, тобто – купець/дружинник, якщо перейти на варязько/руські поняття.

Власне корінні єгиптяни називали свою країну «Кемет» – «Чорна» (земля біля річки).

Показово, що самоназва єгиптян «кемі», безумовно, має зв’язок з іншими культурами. Зокрема, в угро-фінських мовах «кемі» – означає «річка», у російських тувинців і хакасів слово «кемь» – теж «річка». Англійський Кембрідж – «місто на річці», французьке місто Кемпер – старобретонською мовою означає «злиття рік», древнє латвійське поселення Кемері – побудоване біля мінерального джерела тощо. 

Усе це дуже цікаво, але кемі-обинська культура трипільської Аратти, локалізована в Криму і пониззі Дніпра та Південного Бугу, була відома ще в ІІІ тис. до н. е. !

Археологами доведено, що в ці ж часи уродженці України о(а)рійці вирушають у похід на Грецію та Малу Азію (Доріда), Єгипет, Сирію і Палестину, потрапивши в історичні хроніки (у тому числі і Біблію) під назвою «морських народів».

БОГ (О)РА, «ХАТ-КА-ПТАХА» І «ПТАХ РУХ»

Сучасна назва Єгипту походить від грецької назви збудованого царем Менесом на місці сучасного Каїру столичного храму Хет-ка-Пта (Палац Духа Птаха) – «Ейгюптус». 

Назва головного єгипетського храму Хет-ка-Пта виглядає «дуже вже українською» (точніше – пеласгійсько-лелегською): «Хат-ка-Птаха», чи не так?.. 

У вихідців з Аратти – пелазгів тотемом був лелека. Лелека і всім відомий тризуб зустрічаються у єгипетських храмах. Чи не забагато «випадковостей»?.. 

Француз Ж.-Ф. Шампольон (1820р.) зміг розшифрувати єгипетські папіруси лише після того, як вивчив скіфсько-сколотську мову (а українці є нащадками скіфів). Спорідненою з нею мовою, до речі, і досі говорять єгипетські копти, котрі своїх священиків навчають в українських семінаріях у Канаді.

Тому і думка І. Кузич-Березовського, що єгипетська державність і колонізація Палестини були здійснені під впливом цивілізацій кушанів і шумерів, котрі споріднені з українською цивілізацією, виглядає обгрунтованою. Він стверджує, що кушани були трипільцями: високі, світлоокі, русяві, ходили у вишиванках та «гуцульських» шапках, говорили праукраїнською мовою і будували церкви, які звалися «ступами».

Фундатор сучасної індійської державності Джавахарлал Неру писав: «Імперія кушанів нагадувала велетня, що осідлав Азію: вона була розташована між греко-римським світом на Заході, китайським світом – на Сході та індійським світом – на Півдні». 

Може, тому і не випадково, що в Єгипті за часів царя Менеса (близько 3100 р. до н. е.) в столичному Мемфісі будується «Храм-духа-птаха» (на честь тотема-лелеки?). А правління самого Менеса розпочинає цивілізований (династичний) період цієї країни. Недаремно ж Геродот називає цього царя об’єднувачем Єгипту. З нього почалося в Єгипті літописання. Бо було кому і якою (пеласгійською) мовою писати?

Наступники Менеса, за свідченням українського сходознавця О.Крижанівського, теж мали «чомусь» не єгипетські прізвища. Вони не утримали ситуацію під контролем (що є окремою темою) і були змушені відступити...

Як писав візантійський хроніст Малали (V-VI ст. н. е.): «Гефест... встановив одному мужеві одну жону мати, а жінці за одного чоловіка виходити заміж... Через це прозвали його Сварогом і восхваляли його єгиптяни. А після цього царствував син його на ймення Сонце, що його звуть Дажбогом». 

Цікаво, і чому це єгиптяни мали царів, імена яких збігалися з іменами праукраїнських богів?.. 

І ще про єгипетських богів. У Стародавньому Єгипті домінували два потужні жрецькі клани, котрі «працювали» на храм «Бога Сонця Ра» (Ора?) і храм «Хет-ка-Пта» («Хат-ка-Птаха»?). 

Фараони всіляко підтримували релігійність пересічних єгиптян з метою зміцнення своєї влади. Починаючи з фараонів V династії (середина ІІІ тис. до н. е.), вони включили до своєї титулатури частку «син Ра». – А, може, «син (О)Ра», який водночас вважається прабатьком українців?.. 

З єгипетським богом Сонця начебто розібралися. Нагадаємо лише, що солярний культ простежується в протошумерській (праукраїнській) міфології VIII-VIІ тис. до н. е., котра суттєво вплинула на релігійно-міфологічну систему Стародавнього Єгипту. 

Але у близькосхідній міфології згадується і «Птах Рух», котрий перевозив тамтешнє божество. Не виключено, що й на цього дивовижного «українського птаха» могли молитися стародавні єгиптяни.

Як би там не було, схоже, що стародавня єгипетська державність та єгипетські релігії мають досить глибоке трипільсько-о(а)рійське коріння!

ГІКСОСИ І ЧИНГІСХАН

Як вважає І. Кузич-Березовський, друга праукраїнська цивілізаційна хвиля проявилася в Єгипті у ІІ тис. до н. е. у вигляді XV і XVI правлячих династій гіксосів.

Етнонім гіксоси сучасні єгиптологи перекладають як «володарі чужоземних країн». Проте походження гіксосів і досі залишається загадкою, оскільки різні автори у різні часи ототожнювали їх то з індоєвропейцями, то з семіто-хамітами, то з монголами.

Але, судячи із викарбуваних на пірамідах зображень, вони дуже схожі своїми «оселедцями» на праукраїнців-а(о)ріїв. Про це, зокрема, свідчать зображення на гробниці фараона Херемхеба (ІІ тис. до н. е.), на якій праукраїнський воїн супроводжує зв’язаних мотузкою полонених. 

Нині вже важко сказати, як насправді співвідносились гіксоси (ІІ тис. до н. е.) із семітами чи монголами. Хоча з монголами, напевно, ніякого зв’язку не було.

Як стверджував колишній посол Російської імперії в Монголії І.Коростовець: «Справжня історія монголів починається з піднесення юного Чингісхана», оскільки «до цього не було племені, яке б носило таку назву, і воно вперше було використано Чингісханом (ХІІІ ст. н. е.) для визначення цілої нації». 

Що ж стосується семітів, то тут варто ознайомитися з іменами киянської династії фараонів-гіксосів (ІІ тис. до н. е.): Киян, Шишак, Любарн, Гузій, Мина, Вусирод, Гор, Пітана, Телепін, Тудалій, Укрмир. Як можна побачити, єгипетські вожді мали праукраїнські імена. 

Нагадаємо, що за півтори тисячі років до того (ІІІ тис. до н. е.) фараони-наступники фундатора єгипетської державності Менеса (який, схоже, був пеласгом) теж мали зовсім не єгипетські імена. 

На думку В. Яновича, гіксоси були саками (гіг саки – великі саки). Саки (східні скіфи), як відомо, проживали в Україні у ІІІ-ІІ тис. до н. е. (ямна археологічна культура). 

Цей автор стверджує, що з часом саки розшарувалися на правителів і пастухів-скотарів. І додає, що згодом данини на всіх уже не вистачало, і це стало причиною експансії саків у Малу Азію під керівництвом царів-пастухів (ще один переклад з давньоєгипетської слова «гіксоси»).

Згодом на рубежі XVIII і XVII ст. до н. е. вони захопили Нижній Єгипет, де створили потужну державу і збудували свою столицю Аваріс. 

Судячи з того, що їм довелося збудувати 625-кілометровий захисний мур між фортецями Аваріс і Геліополь, перебування гіксосів на Єгипетщині, так само, як і їх праукраїнських попередників, не було безхмарним. 

Гіксоси (кшатрії) в Єгипті (як і арії-брахмани в Індії) не родичалися з місцевими тубільцями, але потрапили під сильний вплив єгипетської культури, а потім і взагалі були змушені поступитися владою.

Валерiй Бебик,  
доктор політичних наук, 
проректор з інформаційно-аналітичної роботи  Університету «Україна»http://www.spadok.org.ua/ariyi/ukrayinska-tsyvilizatsiya--v-gypti