Автор: Спадщина Предків Святилища України
виявлено 62 печери та 160 кам'яних табличок з письменами. КАМ'ЯНА МОГИЛА - МУЗЕЙ ПІД ВІДКРИТИМ НЕБОМ На думку колишнього (на жаль, вже покійного) директора заповідника «Кам’яна Могила» Бориса Михайлова, автора багатьох наукових досліджень та книг про це особливе місце, у геологічному й історичному планах Кам’яна Могила - єдиний у світі пам’ятник подібного типу. Це - останець піщаника Сарматського моря третинної епохи. Мільйони років тому тут була піщаникова мілина. Пізніше, коли виникло Понтійське море, на цьому місці утворилися вапнякові відкладення (вони й зараз добре простежуються на правому березі долини ріки Молочної поблизу села Терпіння), у товщі яких у свій час був знайдений зуб кита. З часом море зникло, а на його місці запанувала пустеля. З’явилися червоно-бурі глини, що містили залізо й марганець. Пізніше тут утворилася впадина ріки Молочної, яку прозвали так через те, що на шкірі після купання при висиханні проступав вапняний наліт, білий, як молоко. Води пра-Молочної проникали вглиб землі, а оксиди заліза й марганцю виходили на поверхню піску сарматського горизонту, перетворюючись у кам’янисту породу. Так поступово формувався піщаниковий моноліт. Під дією сонця, вітру і води кам'яний моноліт почав розпадатися на окремі частини, всередині утворилися пустоти, схожі на бджолині стільники. ЕНЕРГЕТИЧНІ КОЛА КАМ’ЯНОЇ МОГИЛИ Однак Кам’яна Могила - не безладне накопичення плит, а правильно розвалений кам’яний панцир, печери й гроти якого виявилися дуже зручними для культових цілей найдавніших жителів земної кулі. Саме це й перетворило її з незвичайного геологічного явища в унікальний пам’ятник історії людської цивілізації. Саме тут була виявлена величезна кількість енергетичних місць з мегалітами та писемними знаками на них, котрі дійшли до нас із глибини тисячоліть (найдавнішим із нині знайдених - понад 12 тисяч років!) і являють собою усакральну кам’яну «бібліотеку» часів, коли нинішня цивілізація, здавалося, ще тільки «агукала» у своїй історичній колисці. Схема заповідника Центральним місцем Кам'яної Могили є Вівтар у вигляді каменя із невеликим округлим заглибленням посередині, розсташований на самій вершині гори, в центрі енергетичного стовпа, що підтверджено багатьма дослідниками, в тому числі й зарубіжними біоенергетиками, контактерами. Поруч з ним 5 дрібніших каменів. У «Рігведі» є слова: «Вищий слід Бога знаходиться на вершині гори, на нього дивляться ті, хто приносять жертви». Якщо подивитися на вівтар з висоти, то ми побачимо, що він є основою стопи, а поруч з ним п'ять пальців. Безліч туристів кладуть у заглиблення жертовного каменю монети, однак цього робити не варто. Богам гроші не потрібні. В подібних заглибленнях жерцями розпалювалося ритуальне вогнище або клались пожертви у вигляді дарів Природи. Відомий уфолог К. Марчук висловлює думку, що Кам'яна Могила - особливе місце, що грає важливу роль не тільки в масштабах планети, але і Космосу. Цю думку підтверджено верховним ламою Непалу лінії Карма Каг’ю Рінчопе Лопен Чечу, що відвідав Кам’яну Могилу двічі: влітку 1995-го та в 2005 році. Після двогодинної медитації на Вівтарі він сказав, що Кам'яна Могила - справжній енергетичний пуп Землі. У 62 печерах кам'яного панцира були виявлені написи, частина з яких вдалося розшифрувати відомому шумерологу Анатолію Кіфішину. Один з найбільших написів (а знаки досягають метра у висоту) був зафіксований на одній з плит Кам'яної Могили і містив -"Шу-Нун", що в перекладі з протошумерського означає "Рука Цариці" (або же "Закон Владичиці"). Кифішин висунув гіпотезу, що так називалося раніше само святилище. До речі, відомий мовознавець Н.Марр доводив: українське дієслово "шукати" походить саме від шумерського "шу" - "рука". Київський же дослідник С.Пауков вважає, що від назви "Шу-Нун" пішли також українські слова "шана" та "шанувати". Український археолог Юрій Шилов відзначає, що Кам'яна Могила характерезується колосальною енергетикою. На поверхні Землі виходи такої енергії фіксуються аерофотозйомкою у вигляді кілець. Геологи і геофізики називають їх мантійними каналами і вважають, що вони «висвердлюються» свого роду завихреннями у гравітаційному полі, що йде від Сонця до планет. Аерофотознімки, які Шилову вдалося отримати в Центральному архіві США у Вашингтоні, показують на місці Кам'яної Могили циркульне правильне коло діаметром близько 200 метрів. У 1997 році була організована пошукова експедиція на території пам’ятки з приводу підземних пустот, які один за одним фіксували біоенергетики. Завдяки підтримці екс-президента України Л.М. Кравчука експедиція була забезпечена єдиним на той час на Україні унікальним французьким георадаром, привезеним з Чорнобиля. Однак на досліджуваній території георадар не зміг знімати інформацію. Можна припустити, що це було пов'язано з резонуванням приладу з інформаційно-енергетичними потоками місцевості. В свій час Валентин Супперт - вже покійний незалежний дослідник Кам'яної Могили, самоучка біолокаційних досліджень писав: «Я багато років займаюся пошуками... і знайшов на території України... некрополь «царських скіфів». Він являє собою величезний підземний храмовий комплекс з сотнями кімнат і поховань... Крім цього, я знайшов величезну кількість підземних ходів і виробок золотої, срібної і мідної руди, в яких збереглися сліди зі злитками цих руд... я добиваюся одного - щоб Інститут археології та товариство охорони пам'яток організували комісію для перевірки моїх даних». (з листа В. Супперта екс-президенту України Л.Д. Кучмі, 1994 р). За словами сина В. Супперта під час розкопок на Кам’яній ними був виявлений древній вхід в підземелля, прикритий плитою, але вони відразу закопали його піском, відчувши щось недобре. Не безпідставно деякі біоенергетики вважають, що це і стало згодом однією з причин передчасної смерті Валентина Супперта. У 2001 році дослідники вирішили все-таки перевірити ці слова та провели буріння, однак пробуривши до глибини 9 метрів свердловина не розкрила ні порожнеч, ні взагалі жодних порушень в породах, представлених важким суглинком і глиною. Незважаючи на вжиті відповідні техніки безпеки, кожен з 5 учасників спецекспедиціі отримав сильний енергетичний удар, який завдав небезпечний для здоров'я вплив на енергетичні центри, судини мозку, коронарні судини та інші системи. Любов Саннікова (культуролог, авторка книги-дослідження «Свята Мова Творця у Звичаї Народу») переконана (і висновки свої робить, спираючись на сучасні дослідження фізиків-теоретиків), що, проходячи лабіринтами Кам’яної Могили, інформаційні потоки найвищих частот «адаптувалися», трансформуючись і зменшуючи частоту до найнижчого обертону, який відповідає інформаційній матриці людини. І наші древні Пращури - жерці, посвячені - вміли приймати ці інформаційні потоки, щоб згодом втілювати їх у традиціях етнокультури. ПЕЧЕРИ, ҐРОТИ ТА ЗНАХІДКИ КАМ’ЯНОЇ МОГИЛИ - Показовими є знахідки в печері Кози (№ 60), де на стелі зафіксовані фігури лося, бика, качок і інші, а головне - плита-блок з зображенням мисливця на кіз. Подібні сцени є класичними зразками в Леванто, Північній Африці, Близькому Сході, Азербайджанському Закавказзі та Індії. Присутність на плиті-блоці мисливця на кіз і іншої фігури кози, що знаходиться в "загорожі", мабуть, слід розуміти як відтворення древнім художником загінного мисливства та процесу приручення цієї тварини. У цьому зв'язку слід згадати думку В.Н.Даниленка, який писав, що скотарство на південному сході Європи виникає на базі загінного полювання. Підтвердженням служать знайдені в мезолітичному горизонті поселення Кам'яна Могила 136 фрагментів кісток 48 особин домашньої кози, а також три фрагменти кісток трьох особин собаки. Ці дані говорять про присутність в господарстві мезолітичних мисливців домашньої кози і собаки. В науці відомо найбільш давнє свідоцтво одомашнення кози в пізньому мезоліті (поселення Асіаб в Південному Загросі, VII тис. до н. е.). Виявлена ??домашня коза в Алі-Коші (7500-6750 рр.. до н. е.), в Бейді (7000 до н. е.). Пізні пам'ятники з присутністю кози відомі на Балканах в Аргісі, на Неа-Никомедії і в Кнессі. - Особливо цікавою є знахідка у печері Відьмака (№ 52). В. Даниленко писав про виявлений унікальний малюнок так: «... Мова йде про цілий комплекс, а не про ізольований символ. Справа в тому, що він висловлює, щонайменше, три компоненти: цілком антропоморфний символ чаклуна, хвостатого звіра, хвіст якого використаний як атрибут самого чаклуна і, можливо, звіроподібний вигляд чаклуна - явище найменш ясне. Пошуки більш-менш ймовірних аналогій у світі створінь не привели нас до вирішення питання. Морда звіра при найближчому розгляді не належить до копитних тварин... Виникає враження, що зооморфну основу чаклуна становить птах. Можна констатувати подібність його пташиної голови з подобою священного птаха в печері Відьмака, створеної один раз в якості центрального образу сюжету зображення на одній з виявлених тут пісчаникових плит. Варто припустити, що мотив чаклуна-шамана, який нерідко перетворюється на птаха, є найпервіснішим і глобальним сюжетом палеолітичного етапу, слід вважати - загальнолюдським...»[http://runitsa.ru/publications/164/]. Це складне поняття первісний художник Кам’яної Могили передав через чітку тричленну композицію, що проектується у вертикальну схему: небо - земля - підземний світ. Таким чином було відтворено космогонічну схему триєдності світу, що згодом упродовж тисячоліть знаходитиме втілення в світосприйнятті і релігіях численних етнокультур і народів, що виписуватимуть світову історію людства. - Вельми цікаві знахідки були виявлені у гроті Чуринг, який датується мезолітом-неолітом - десятки покриті різьбою невеликі шматки піщанику, які В. М. Даниленко досить переконливо витлумачив як аналог відомих в етнографії чуринг - родових «вмістищ душі», пов'язаних з тотемічними уявленнями [59, с. 118-130]. Згадаймо, як в народній казці «смерть Кощія - на кінці голки, а голка в зайці, а заєць в скрині ...», так це щось на зразок подібної скрині з «голками» - На багатофігурних композиціях в печері Містерій (№51-б) відображений цілий ритуал: поклоніння палеолітичних мисливців тваринам - мамонтам, носорогові, диким коням. - На плитах Кам'яної могили знайдені також і зображення хреста, що відносяться до епохи так званого кам'яного століття. Ця знахідка на території України разом з численними іншими ще раз свідчить про те, що символ хреста має чисто язичницьке походження: у кам'яному столітті - епохи бронзи спочатку хрест був символом ідеї центру та основних його напрямків або символізував сонце. Язичницькі племена поклонялися хресту, як символу безсмертя. У християн же хрест далеко не відразу став найважливішим символом нової релігії. У ранньому християнстві, в I, II і навіть у III ст., хрест як знаряддя страти Ісуса Христа нехтувався віруючими. Минуція Фелікс писав: "що стосується хрестів, то ми їх зовсім не пвшановуємо; нам не потрібні вони, нам християнам; це ви язичники, ви, для яких священні дерев'яні ідоли, ви почитаєте дерев'яні хрести». - Досить пізнавальним є запис із наукового звіту Бориса Михайлова – археолога, автора книги «Кам’яна Могила – підземний «Ермітаж» Приазов’я»: «Результатом польових робіт (в період з 1983-го по 2004 рік) були відкриті 15 нових гротів і печер (№ 36-б, № 51-б, № № 53 - 65). Особливо серед них виділяються печери № 36-б (печера Бізона) та № 51-б (печера Містерій) з пізньопалеолітичними зображеннями мамонта, птаха, бізона, коней. Вперше в Кам'яній Могилі, в печері № 36-б, знайдені мезолітичні мальовничі малюнки оленя, оленихи, лучника і жінки... Розкопана печера Підкови (№ 53) з численними зображеннями епохи ранньої і середньої бронзи, серед яких - людські стопи, підкова, тварина (кінь?) в масці оленя. Печера № 54 містила малюнки водоплавних птахів і тварин (вівцебики?). Унікальним виявився грот Дракона (№ 55), в глибинах якого збереглася скульптура голови ведичного дракона Врітри, убитого Індрою ... ». Тож, можливо, саме ці степи були легендарним Арійським простором – Ар’я Варта – простором наших Предків аріїв, де народжувалися перші вірші «Рігведи» і «Авести» - релігійно-епічних текстів давнини... КАМ’ЯНА МОГИЛА І «АНЕНЕРБЕ» У середині XIX століття англійський археолог Лейард виявив ассирійську клинописну бібліотеку з легендами, які були практично ідентичні історіям, записаним в Біблії - вигнання з раю, всесвітній потоп і т.д., але набагато старіші... Такий ось плагіат в Священному писанні став причиною однієї з найсильніших криз віри в християнському світі. Подальше дослідження питання показало, що легенди ці належали шумерській цивілізації, і привело до відкриття найдавнішої на землі писемності. У 1923 році світ побачив працю «Основи шумерської граматики», автором якого був німецький археолог Арно Пебель. Шумерологи і в наші дні вчаться по цій книзі. Багато років Пебель прожив в Америці, заснував там інститут з вивчення шумерської цивілізації, але в середині 30-х років він, як переконаний нацист повернувся до Німеччини, де зустрівся з Германом Віртом, засновником і керівником містичного товариства «Аненербе», що займалося дослідженням окультного досвіду цивілізацій минулого і розглядало Кам’яну Могилу як чергову найдавнішю сакральну пам’ятку аріїв. Є певні свідчення і розмірковування, що в 1942-43 рр. Пебель і Вірт на свої гроші проводили розкопки Кам’яної Могили і навіщось бурили грунт в декількох кілометрах від пам'ятки.... Результати досліджень не опубліковані по цей час. Відомо лише, що в гроті Собаки німецьким експертам вдалося прочитати 40 «протошумерських написів». Пебель після війни був інтернований в США, де помер в 1957-му році так і не проливши світло на подробиці своєї роботи в Україні. Герман Вірт в кінці 70-х років обіцяв видати якийсь працю, що є підсумком всього його життя, проте гігантськй рукопис "Palestinabuch" був викрадений за незрозумілих обставин - чи були присутні там відомості про Кам'яну могилу чи ні - так і залишиться загадкою... ЕПІЛОГ Коли у Франції, на річці Кроманьйон, було знайдено череп предка сучасної людини - це стало світовою сенсацією. Коли в зубожілому німецькому сільці Віллендорф відкопали глиняну статуетку стародавньої жінки, її тут же прозвали Венерою Віллендорфською і захоплюються нею досі, роблячи великі гроші на демонстрації статуетки туристам. Коли Генріх Шліман відкопав легендарну Трою, найзатятіші скептики визнали свою поразку. А Кам'яна Могила тисячоліттями все стоїть і мовчазно спостерігає, коли ж нарешті людство прокинеться і стане гідним великих таємниць, захованих, закодованиї в її стародавніх і загадкових "печерних генах". А поки що, як і тисячоліття тому, кожен прямує до Цариці Степів «по своє» у сподіваннях отримати бажане. Та йти треба тільки з позитивними, світлими задумами. І в жодному разі - з агресією чи негативом. Бо це унікальне місце дивним чином підсилює в людині її власні енергії і духовні надбання. Цей унікальний витвір природи водночас - найкраще місце для тих, хто хоче глибше зрозуміти себе самого, усвідомити свою місію у всеосяжному Всесвіті. Тому найчастіше ті, хто їде на Кам’яну «по себе самого», просто шукають «своє» місце, де спокійно душі, зупиняють вічну нашу ментальну «словомішалку» і поринають в оті предвічні енергетичні потоки. А люди, що знаються на біоенергетиці, залюбки показують тим, хто потрапив сюди вперше чи не довіряє власній інтуїції, особливі «точки сили», де струмує той чи інший вид енергії. А вірити тому чи ні - вже справа особиста. Бо все одно навіть на затятого скептика незбагненно впливає отой предвічний монументальний спокій, який залишає слід на все життя і знову й знову кличе до паломництва на Кам’яну…. _________________________ ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Перші відомості про степовий феномен природи й пам’ятник первісної культури Кам’яна Могила відносяться до 1778-го року, коли в період російсько-турецької війни О.Суворов поблизу пагорба призначив пост з 14 козаків для охорони поштового тракту. Пізніше, у 1793-му році, на карті Мелітопольського повіту Таврійської губернії пам’ятник був зазначений як «Камень-Ююнь-Таш» (з тюркської «Гора, Зібрана з Каменю»). У 1889 р. член Археологічної комісії М. Веселовський виявив дивні малюнки на одному з карнизів печери. Так відкрилися світу древні кам’яні письмена - петрогліфи. Теги: Праукраїна Кам’яна Могила Каменная Могила святилище Шу-нун Цариця Степів скифы скити скіфи сколоти Шилов традиція Матеріали за темою Бушанський храмовий комплекс Чотові скелі Святилище в Яворові ДЕ В ЧЕРНІГОВІ МОГЛИ СТОЯТИ ЯЗИЧНИЦЬКІ СВЯТИЛИЩА? Сакральне Знесіння Львова Стоунхендж: кам’яний пам’ятник — родом з України? ДЕ ЗНАХОДИЛИСЯ ГЕРАКЛОВІ СТОВПИ? Язичницьке капище Кия на Старокиївській горі Печерний храм на Дністрі Таємниці Мавринського майдану
Джерело: http://spadok.org.ua/svyatylyscha/kam-yana-mogyla-sakralna-terytoriya-drevnich#.WggVKofaqQs.facebook
© СПАДЩИНА ПРЕДКІВ
Немає коментарів:
Дописати коментар