Кочовики, які жили в євразійських степах у IIІ-II тисячоліттях до нашої ери, не затримувалися надовго на одномумісці і не будували міст (за рідкісним виключенням). Фактично єдиними свідоцтвами їхньої культури залишилиськургани. У цих похованнях поруч з людськими останками археологи часто знаходять різноманітні глиняні судини:горщики, в яких варили їжу, посуд для пиття, парадні глечики, молочні воронки.
 |
| Реконструкція зовнішньості представників ямної та катакомбної культур |
Кандидат історичних наук Н. Шишліна впродовж багатьох років разом з колегами проводить розкопки курганів натериторії Калмикії. Вчені зібрали безліч зразків ґрунту з глиняних посудин, знайдених в древніх похованнях,досліджували їх склад і вміст, щоб отримати уявлення про кулінарні рецепти древніх кочівників.
Розкладена їжа збагачує ґрунт фосфором, причому в рослинних продуктах його більше, ніж в м'ясних імолочних, тому за змістом цього хімічного елемента в зразку вдалося встановити, що було в горщику - каша,молоко або вода. У деяких судинах знайшли кістки тварин, імовірно залишилися після варіння бульйону. Останкинайпростіших паразитів, наприклад ехінокока, показали, що степові племена їли печінку і нутрощі тварин.
У ґрунті з горщиків збереглися пилок і фітоліти - скам'янілі рослинні клітини. Багато з них вдалося ідентифікувати.Полин, рогіз і лободу, мабуть, використовували як приправу для каш. Кашу готували з необмолоченних зерендикого ячменю і вівса: в судинах знайдені їх залишки. Скупчення пилку рослин дозволило припустити, що вдеяких горщиках був відвар з трав - шавлії, м'яти або мед. Суп в епоху бронзи варили на бульйоні з м'яса та печінки і заправляли зерном грубого помелу, запашними пряними травами та щавлем. У двох посудинахвиявилося багато мікропластинок від річкової та озерної риби - значить, кочівники готували і юшку з риби! Удекількох судинах знайшли фітоліти конопель, пилок ефедри і лободи. Геродот писав про знайомство скіфів знаркотичними властивостями конопель, але, виявляється, її вживали вже в бронзовому столітті.
Н. Шишліна припустила, що в зразках ґрунту, узятих в області "шлунку" померлих, теж могли зберегтися залишкиїжі. І дійсно, вдалося виявити залишки зернових, фітоліти і пилок злаків, а також пилок солодки, лободи таефедри. Збіг вмісту шлунків і глиняних горщиків вказує, що поминальна їжа багато в чому збігалася зі звичайними щоденними стравами: м'ясний бульйон, юшка, супи з додаванням великої кількості трав, каша,настої-чаї з диких трав, можливо, мед.
Але, мабуть, не завжди їжа була корисною і здоровою: деякі з похованих явно страждали від шлунково-кишковихчленистоногих паразитів. Знайдені в судинах і шлунках спори грибка і останки кліщів свідчать, що продукти були заражені мікроорганізмами. Карієсу на зубах жителів степів доби бронзи практично немає, але помітний зубний камінь - результат пиття поганої води і порушення обміну речовин. Незважаючи на це тривалість життя степовихкочівників бронзового століття була досить високою - близько 40 років, а деякі доживали до глибокої старості - 60-65 років.
http://starozytnosti.blogspot.com/2014/11/blog-post_73.html