неділя, 24 січня 2016 р.

НЕВІДОМІ БУДІВЕЛЬНИКИ МАЙДАНІВ

Майдани Безводовки.

Більшість земляних насипів Безводовки мають кільцевий вал, всередині якого є заглиблення, а ззовніколись відходили дугові вали. Таку форму насипів прийнято називати майданами. Слово Майдан походить від арабського мейдан (maidan) – площа або площа для кінних ристалищ. Чи то араби запозичили це слово у наших предків… у козаків воно означало – місце збору козацької громади. Їх розміри неоднакові, але переважно досить великі.
Ареал їх поширення Чернігівська, Київська області, центральна та південна Україна, Слобожанщина і західна частина Кубані. Поза межами цих територій зокрема в західній Європі майдани не існують. Майдани завдяки своїй незвичній та загадковій формі досить давно привертали до себе увагу дослідників та науковців. Ще в середині 19-го сторіччя свої спроби описати їх будову і пояснити форму та призначення зробили члени «Одеської спілки історії та старовини» Срезнєвскій І., Бублієв Н., Підберезський А. Версії походження майданів були різні: городища древніх слов’ян, укріплення запорізьких козаків, розкопані кургани та священні місця, храми під відкритим небом. Але розкопки валів та внутрішніх заглиблень показали відсутність культурного шару, який притаманний поселенням та городищам. На майданах люди не жили і побудовані були задовго до козацької доби. Археологічні розкопки частовиявляли в кільцевих валах майданів та в центральних заглибленнях поховання. Зовнішні вали не містять поховань та цікавих знахідок. Спроби визначити час та спосіб виникнення майданів приводили деяких дослідників до висновку, що майданна форма могла утворитися з простих курганів, розкопаних шукачами скарбів.Серед дослідників існує припущення, що землю з курганів вивозили возами і зсипали її у вали подалі від місця розкопок, щоб відвал не ускладнював роботу і щоб легше було спостерігати за вмістом видаленої з кургану землі. Коли вал ставав занадто довгим, починали другий вал. В результаті від кургану залишався кільцевий вал з прилеглими до нього дугоподібними валами.
Звичайно багато курганів розкопано та пограбовано і можливо саме в такий спосіб. Але після аналізу будови багатьох майданів виникають питання, які спростовують цю теорію утворення майданів. По-перше, майдани мають симетрію. З кожного боку рівна кількість валів однакової довжини. Сумнівно, що шукачі скарбів, які прагнуть тільки наживи, складали план розкопок і робили розрахунки об’єму ґрунту, необхідного для створення симетричної структури. По-друге, досвідчені грабіжники могил знали, що поховання зі скарбами знаходяться в ямах нижче рівня землі. І проводити довготривалі і об’ємні роботи по видаленню землі і ретельному укладанню її у вали не були необхідними. По-третє, курганні поховання поширені на території від Британії до Уральських гір і всі вони грабувалися, але «майданний» спосіб пограбування зустрічається чомусь лише на території України та частині Кубані, де,до речі, до 20-го сторіччя жили українці.Можливо, такий збіг можна пояснити межами розповсюдження українського козацтва, та одним з його промислів селітроваріння.

Интернет реклама УБС
У XVII ст. в Східній Європі набуває поширення вогнепальна зброя й артилерія, які потребували значної кількості пороху. Одна зіскладових пороху – селітра, як з’ясувалося, у великій кількості присутня у насипах городищ, курганів та давніїх смітників. Насипи, що складалися з чорнозему стали джерелом видобутку природної селітри. Чому ж селітровари не використовували верхній родючий шар грунту? Можливо, в насипі ущільнений багатий на органіку чорнозем накопичував сполуки азоту, які не вимивалися опадами в нижчі шари грунту.
Проаналізуємо особливості архітектури майданів. Їх орієнтація по сторонам світу різна. Між дуговими валами навпроти входу в майдан у переважної більшості є глибока яма.Якщо майдан великих розмірів, він має два або 3 виходи з примикаючими до них валами. Якщо два майдани знаходяться на відстані до 200 метрів, їх виходи і бокові вали направлені назустріч один одному. Ці особливості можна логічно пояснити технологією селітроваріння. Землею з курганів наповнювали діжки, заливали водою і відстоювали. Потім цей розчин випарювали в казанах на вогнищах, які горіли в ямах між валами. Відпрацьовану землю висипали у радіальні, рідше паралельні вали. Якщо працювало дві групи робітників, особливо на великих курганах, майдан мав два виходи і дві ями для вогнища. У випадку близького розташування курганів варили селітру в одному спільному вогнищі.
Для перевірки цього припущення, порівняємо об’єм землі у бокових валах з її кількістю, яку повинні були вилучити з кургану селітровари.
           
З розрахунків видно, що об’єм відвалу майже на 40% менший від гіпотетично вилученої землі з кургану. До ідеї селітроварні виникають питання, які примушують в ній сумніватися. По-перше, якщо робітники так ретельно викладали вилучену землю з кургану у вали, куди вони поділи близько 400 кубічних метрів? По-друге, навіщо йти на додаткові трудовитрати і формувати вали висотою більше двох метрів? Відпрацьовану землю простіше розсипати тоншим шаром на більшій площі. По-третє, звідки у простих селітроварів такий потяг до геометричної досконалості та симетрії?
Серед дослідників була поширена думка, що пам’ятки такого роду вартовідносити до споруд, не погребальних, а інших, наприклад – обрядово-релігійних. Авторитетнийдослідник19-го сторіччяпрофесор Антонович В.Б. говорив, щорозкопкимайданівне даютьнічого, окрімслідіввугілля, а в деякихвипадкахзнаходилискелети, які явно належать пізнішим «вставним могилам». Його колега сучасник Подберезскій висловив думку, що майдани були обрядовими священними місцями, храмами під відкритим небом.Професор Ляскоронський В.Г. в 1907 році здійснив експедицію по дніпровському лівобережжю і описав близько сотні земляних споруд майданної форми.В їх конфігурації помітив шаблонну одноманітність: кільцевий вал правильної форми з ямою посередині та однією або двома парами дугоподібних крил. Деякі з майданів зберігають навколо основи своїх насипів сліди заплившого рову. У деяких майданів спостерігається на невеликій відстані перед крилами курган або декілька курганів, за якими в тому ж напрямку, в полі – інші кургани.
            
Орієнтація по сторонам світу різна, але в окремих місцевостях отвори майданів з крилами розміщені на схід і лише деякі повернуті крилами на південний-схід. Дослідник на основі своїх даних припустив, що майдани є древніми спорудами доісторичних часів.Ці дані дають нам факти, які підтверджують версію культового призначення майданів. А саме: наявність рову навколо основи валів говорить про те, що вони є задумкою будівельників, а не побічним явищем розкопування курганів. Землю для формування кільцевого валу брали зцентральної ями і зовнішнього рову.Більшість майданів своїми входами та крилами обернені на точки сходу сонця в дні літнього і зимового сонцестояння та осінньо-весняного рівнодення. В багатьох з них є два входи, через які можна побачити схід сонця в дні рівнодення та сонцестояння. І як підмітив Ляскоронський В.Г. на одній лінії з входами неподалік від них та далі в полі є кургани. Саме таку систему із ближніх та дальніх візирів має пригоризонтна обсерваторія Безводовка. Кільцевий вал та крила відгравали роль штучного горизонту, на якому зручно відмічати точки сходу сонця і місяця. Доречі, наявність у деяких майданів двох пар бокових валів можна пояснити тим, що один вал був присвячений сонцю, а сусідній – місяцю. Орієнтація майдану показує, якій події або подіям з річного циклу сонця він присвячений.
Далі буде…
http://www.bezvodovka.com/pysmena/maidany_bezvodovky.html

Немає коментарів:

Дописати коментар